На зеленій траві я лежав у крові, і нога вже була перебита
Автомата пустить я не думав й на мить, але диска була перебита

І не вірив ще я, що машина моя мені більше не буде служити
І хоч сили не мав, та ще раз спробував... На жаль, мусив її відложити

Ну а друзі мої вже вступали в бої, гучно грали смертельні машини
За їдею свою тут ведуть боротьбу – не дармує ніхто ні хвилини

Не стріляв тільки я і машина моя... Як дитя я хотів заридати...
Не так рана пекла, як давила туга, що я мусив безцільно лежати

Врешті ворог тікав, що на нас наступав. Замовчали пекельні машини
Тільки ліс клекотів, про героїв шумів, що Вкраїну підносять з руїни

Друзі мої прийшли, на руках піднесли, і забрали мене із собою
При дорозі лежать побратими мої, що лягли по-геройськи у бою