Ясноокий соколе, у бою загинув,
На кого голубоньку ти навік покинув,
Світу білого без тебе милий мій не бачу,
Білим птахом над тобою закричу, заплачу

Темрява небесная хмари позбирала,
Дощем рясним над тобою сльози проливала,
Сонечко не зійде більше наді мною,
Бо загину коло тебе від жалю і болю

Білими птахами злетимо у вирій,
Будем жить поміж богами в злагоді і мирі,
Зійде сонце яснеє, і знайдуть нас люди,
Поховають у землі, і плакати будуть

Ой, не плачте людоньки, краще нас згадайте
Двох молодих голубків квітами вквітчайте
Щоб у вирій злетіли у вбранні красивім,
Щоб зустріли нас піснями зорі галасливі.