Ледве чутними кроками в місто прийшла зима,
Засипаючи лінії вулиць, дороги й проблеми вчорашні...
Неважливо, що було до цього... навпено і я
Так багато надій покладаю на те, що зі мною не сталось...
Засипаючи снігом невинним як спогаді ті
Від яких досьогодні тепло у мені десь жевріє... –
Розгубити себе це так легко, знайти – зовсім ні...
Може в році новому, нарешті, і я... щось зумію?..

Приспів:
І неважливо де ти є...
І неважливо ким ти є...
Я знаю, що тобі сказати!..

Не подумайте ніби в мені говорить якась заспана дитячість, але як і колись – я люблю це святкове тепло... – в колі рідних, з ароматами цитрусових, шоколаду і ялинки – в старих, але від того не менш гарних іграшках... О так, – це змушує мене усміхатися, говорити такі наївні слова і забувати про все дурне, що трапилося зі мною за рік. Можливо, це просто ігри з датами в календарі, але нехай це буде моя нова, невелика відправна точка, з якої я вчергове спробую робити цей світ кращим. Якщо не для всіх, так хоча б для тих, хто поруч. З святом Вас всіх... знаних і не знаних!.. Бережіть тих, кого ви любите і не забувайте лишати в собі хоч трошки місця для сьогоднішнього святкового тепла!..

Приспів