Тепер ти в неї засинаєш просто на руках,
Вона гамує біль твою і втому.
Перевернулася сторінка у його очах,
Тепер він повертається до тебе, як додому.
І як би там не було, але цілий білий світ
Квітками запашними ліг додолу...
Попереду життя, позаду запал юних літ,
Від радості з очей стираєш воду.

Приспів:
І що б там не було,
Найкраще разом, разом! (2 рядки – 2)

А я, напевне, пам’ятаю більше, але все ж...
Про все згадати майже неможливо.
Ти, мабуть, про минуле наше не забувся теж,
Про сміх і гнів, емоції днів примхливих.
Тепер ти в неї засинаєш просто на руках,
Вона дарує все, що тобі треба!
Попереду життя, і у найважчих днях
В долонях ти принось їй трошки неба.

Приспів