Ой ти, Грицю, Грицю, ти, славний козаче,
За тобою, Грицю, вся Вкраїна плаче.
За тобою, Грицю, вся Вкраїна пла(че).

Плачуть всі дівчата, плачуть молодиці
За тобою, Грицю, що ти білолиций.
За тобою, Грицю, що ти білолиц(ий).

Ой одна дівчина много чарів знала,
Вона того й Гриця та й причарувала.
Вона того й Гриця та й причарува(ла).

У неділю рано зіллячко копала,
В понеділок рано периполоскала.
В понеділок рано периполоска(ла).

А в вівторок рано зіллячко варила,
А в середу рано Грицька отруїла.
А в середу рано Грицька отруї(ла).

А прийшов четвер – ой Грицько умер,
А прийшла п’ятниця – заховали Гриця.
А прийшла п’ятниця – заховали Гри(ця).

А в суботу рано мати дочку била.
– Ой нащо ж ти, доню, Грицька отруїла?
Ой нащо ж ти, доню, Грицька отруї(ла)?

– Та мамонька, мамо, Гриць не добре робе,
Зо мною жартує, до другої ходе.
Зо мною жартує, до другої хо(де).

Та було б, та було б не ходити, та було б, та було б не любити,
Та було б, та було б не казати, що буду сватати.
Та було б, та було б не казати, що буду свата(ти).