1.
Весь ранок нюхав власний піт,
Чесав, читав газету.
Нарешті підійшов мій кіт,
Ввімкнув мене в розетку!

2.
Вісімдесятий рік наздоганяв.
І Бог вже зна кому хто був господар...
Той кіт добряче розмовляв –
Не пам’ятаю, що ж то за порода.

3.
Я зазирнув в вікно просторе –
На вулицях ані душі,
Зате побачив тварин море:
Собаки жаби та вужі.

4.
Вони закінчували вежу вавилонську,
І вже близькі такі до тих небес,
Вперед, без війн наполеонівських,
До хмар – де зорі, місяць й Зевс...