1.
Колись існуватимуть ліки від часу,
Колись отруїться вся отрута.
Всі зможуть створити власні палаци,
Траса у прірву буде забута..
Зникне відсутність дороги додому,
Зникнуть загинувші квадрати вікон.
Ніхто не закриється у всесвіті свому,
Не будуть розмазані по стінах діти.

2.
Дерева нескромно зазиратимуть в очі,
Й сонце нарешті буде раде за всіх.
Натягнемо одежі теплої ночі,
Із крові на стінах витікатиме сміх.
Ми створимо ніч, де не буде багатих,
Наш світ танцюватиме у вирі з усім.
Буде ніч історій, які ніхто забуде.
Лиш десь там далеко лунатиме грім.