Виконавець: Стрілецькі
Слова і музика: народні |
Там старенький батько окопи копав,
Він надибав стрільця, що в траві лежав.
Він ся нахиляє, він ся нахилив,
Він ся придивляє, а то його син.
Назбирав він труща, зробив домовину
І гірко заплакав: "Сину, ти, мій сину!"
Іде він додому і сумно ступає,
Сівши коло столу, і думу думає.
Жінка ся питає: "Ой ти, мужу мій,
Чи живе на війні син миленький мій?"
– Жінко моя, жінко, скажу я тобі,
Що наш син вже лежить в темному гробі.
Дочка ся питає: "Ой ти, тату мій,
Чи живе на війні брат рідненький мій?"
– Ой доню, доню, скажу я тобі,
Що твій брат вже лежить в темному гробі.
Зібралися троє в тую сторону,
Де поховав батько свою дитину.
Поклякали троє, Богу ся молили,
А сестру від гробу ледве відняли.
– Прощавай, мій брате, бачить тя не буду,
Прощавай, мій брате, до вічного сну.