Виконавець: Стрілецькі
Слова і музика: народні |
Йшли стрільці до бою та за Вітчину,
Не єден покинув свою дівчину.
Йшли стрільці до бою, поставали в ряд,
Вони усі закричали: "Гурра, хлопці, враз!"
А там старий батько окопи копав.
Він здалека бачив, як стрілець упав.
Сам собі не вірив, не своїм очам,
Підійшов він ближче – та й сина пізнав.
– Ой сину мій, сину, дитинко моя,
Ту ж тебе убила куля ворожа.
Де ті санітари у садку ідуть,
Вони тоє тіло на нарах несуть.
Взяв чотири дошки, збив домовину
І ще раз заплакава: "Сину мій, сину!"
Прийшов додомочку, сів конец стола:
"Ой Боже мій, Боже, болить голова!"
Жінка ся питає: "Чи жиє наш син?"
"Давно вже погинув, як один, один".