Серце розбите втратило пам’ять.
Голосом тихим: "Хай це востаннє"
Більше такого не допустити,
Серцю бо складно це пережити.

Де він, мій спокій? І як його звати?
Що таке щастя, і де його взяти?
З’їм щось солодке, щоби відпустило.
Виключу серце, щоби не боліло.

Маю журбу.
Куди з нею дітися я не збагну... (2 рядки – 4)