Виконавець: Жартівливі, сатиричні пісні
Слова і музика: народні |
Оженився щиглик
На тихім Дунаю,
Оженився, утратився,
А жінки не має.
Ворони-музики
Грали на язики,
А сороки-приданки
Скачуть попід лавки.
А ворони – старі жони
Пішли танцювати,
А крук узяв друк,
Пішов підганяти.
Оженився щиглик,
Взяв собі синичку,
Гарную чорнявую,
Хорошую птичку.
Вона день пожила,
Другий – покидає.
Щиглик молоденький
Вгору підлітає.
Щиглик молоденький
Вгору підлітає,
Питається соловейка,
Де вона літає.
– Соловейку-сватку,
Чи не був ти в садку?
Чи не бачив жони мої,
Синиченьки молодої?
– Ой бачив, я бачив,
Отут вертілася,
Отут вона на цей час
Та й десь поділася.
– Ой там на долинці,
В зеленій кропивці,
Ой там вона, молода,
Цю ніч ночувала.
Заросився щиглик
По самі колінця
Та шукає на синичку
Доброго полінця.
Щиглик потихеньку,
Щиглик помаленьку
Впіймав свою синиченьку
За ніжку біленьку.
Зачав її бити,
Зачав волочити.
Всяка птиця злітається
Її боронити.
– Ой нащо так, щиглик,
Та синичку бити?
– Чом не хоче вража птиця
Ізо мною жити?