Я гребу
По грьобаній країні
По моїй Вкраїні.
По сумному краю.
Від себе тікаю!
Я тікаю!
Хтось говорить про небо
Хтось шепоче про рай.
Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай
Я тікаю!

Я гребу по країні розорених снів,
Жовто – Блакитно – Червоних,
Я лишаю країну розірваних слів,
Де мільйони гукають прокльони.

Моя країна втрачених героїв
Країна атому й лелек.
Покрита пилом давнини сивої
"Гдє вольно дишіт русскій чєловєк"

Там де ростять уродів
Без імені і роду.
Де йдуть на бій з народом
Від імені народу

Я гребу по країні брехні і омани,
Де Всі волають і ніхто не чує.
Де кожен другий є гетьманом,
А кожен третій – жебракує.

І витріщивши очі
Всі чекають –
Якогось раю.
А я втікаю!
Туди!
Де Вас не має
Обдурених,
наївних і
пихатих
Яким на все чихати...

Хтось говорить про небо
Хтось шепоче про рай.

Я тікаю від себе,
Ти від мене тікай
Я тікаю!..