Не виросте вище тину лобода,
Не стара була у попа попадя.

Як пішов піп у церкву вінчати,
А тим часом попадя пішла гуляти.

Піп вінчав та все дивився у вікно,
Чи не вийде попаденька до нього.

Читав, читав книжку – перестав,
Йде додому – попаденьки не застав.

Ой надів піп свою рясу нову,
Та біжить він шукать свою попадю.

Шукав, шукав попадоньку – не знайшов,
Заплутався в лободоньку та й упав.

– Бодай тебе, попаденько, чорт узяв,
Через тебе нову рясу розірвав.

Приходить додому попадя вночі,
А піп лежить ледве живий на печі.