Ой не буде, ой не буде вище глоду лобода,
Ой не буде, ой не буде старше попа попадя.

Як пішов піп у церковку вінчати, вінчати,
А нашая попаденька пішла собі гуляти.

Піп вінча, піп вінча та все дума та гада:
– Ой чи дома, чи не дома моя люба попадя?

Надіває старий піп та рясу новеньку,
Ой біжить він шукати свою попаденьку.

Піп біжить по вулиці патлами мотає,
Кого стріне, кого стріне, попаденьки питає.

Питав, питав попаденьки, питав, питав – не напав,
Зачепився він широким рукавом та й упав.

Як прийшла ж то попаденька та й додому уночі,
А піп лежить, мов скажений, та й сопе на печі.

– Бодай тебе, попаденько, чорт узяв, чорт узяв,
Через тебе, попаденько, нову рясу розірвав!

– Ой ти, попе, ой ти, попе, широкая борода,
Нехай тебе чорт і любить, а не я, молода!