Жовті косатні
Цвітуть на мокрих луках,
Як за днів дитинства
В кучерявій млі.
Вилітають ластівками
Стріли з лука,
Білі стріли літ.

Оси золоті
В чарках троянд розквітлих,
Мокрі зорі куряться
Під тихий вечір,
Ще горить твоєї
Молодості світло,
Хоч новий десяток літ
Береш на плечі.

Чуєш, Батьківщина
Свого сина кличе
Найпростішим, неповторним,
Вічним словом.
У воді відбились зорі
І обличчя, кароокі люди
І співуча мова.