Вечірнє небо засвітило зорі,
Я поміж них розшукую свою,
Але нема моєї у просторі
І я одна задумана стою.
Зірок веселу слухаю розмову
І чарівні розгадую слова.
Я, ніби справді, чую їхню мову
І чую, як шепочеться трава.

Приспів:
Іди, іди у гай по тій стежині,
Ти там знайдеш, кого так довго ждеш,
Там на поляні, де фіалки сині,
Свою надію, віру віднайдеш.

І я іду, блукаю зелен-гаєм,
Немов вогонь, любов свою несу,
Там ніжну пісню соловей співає
Своїй коханій про її красу.
Фіалкам синім серденько лоскоче,
На пелюстках займається роса.
Я їх цілую, ніби твої очі,
Немов жадані милого уста.

Приспів