Виконавець: Віктор Шпортько
Спада рожевий квіт із яблуневих віт,
І сонце приніс лелека,
Чарівний цей світ, коли двадцять літ
І осінь ще так далеко.
Приспів:
Ой, коні, коні, коні, мої коні,
Не втримати мені вас на припоні.
У гриви вітер б’є сто щасть, а де моє?
Не розгубіть підкови, мої коні! (ост 2 рядки – 2)
І знав я часу плин, траплялось всюди клин
Та більше стрічались друзі,
Та все ж, як не кинь, михтить клятий млин
І меле літа на крузі.
Лелека-зореліт вже котрий переліт
Святкує на Оболоні,
Злетів рожевий квіт із яблуневих віт,
Мені запорошив скроні.
Приспів (2)
Не розгубіть підкови, мої коні! (2)