Хтось кохав дощ, хтось кохався
У траві присипаній росами
Хтось кохав очі, хтось покохав тіло,
Але хтось таки покохав її.
Її очі, душу й серце –
Хтось когось покинув...

Чого сумуєте, трави? –
Вона не приходить зранку покупатися у росі
Не приходить увечері набратись сили,
Щоб далі йти!

Хтось кохав сонце, хтось кохався
У ріці, якою плавали лілії.
Засумували верби й трави –
Хтось до когось повернувся.

Він забрав її, не заслуговуючи на неї.
Вона раділа сонцю й місяцю,
Говорила з веселкою: "Не в’янь!"

Прийди до мене восени –
Я розкажу тобі казку про весну.
Прийди до мене уночі –
Я розкажу тобі казку про покинутий день.