Знову дивлюсь на дощ
Згадую пісню кольорових риб
Бачу танець метеликів синіх
Над дзеркальними плесами літа –
Літа надвох

І ми бігли й падали зморені в травах
Суницями заціловані
Ми спали солодко спали як квіти
До ранку місяцем заколисані

І вже, ніхто, ніколи не побачить
Як дивні постаті в човнах запалювали зорі

Це все наснилось мені –
Губи його пахнуть літом
Руки його –
Ніжніші за будь-які весни

І ми бігли й падали зморені в травах
Серед суниць зацілованих
Ми спали солодко спали як квіти
До ранку місяцем заколисані

І вже, ніхто, ніколи не побачить
Як дивні постаті в човнах запалювали зорі