Наступила пора,
Відлітають у вирій лелеки,
Покидають гніздо,
Озираючи різні луги.
Защеміла душа,
Усвідомивши, як же далеко,
Як далеко від дому
Заморські чужі береги.

Приспів:
В Україні зима
І не скоро іще розвесниться,
Дмуть холодні вітри,
А птахам відлітати пора.
Ця земля ще не раз і не два
На чужині присниться,
Тільки звісно ніхто
Від добра не шукає добра.

Ми про щось головне,
Щось важливе сказати не встигли,
Щоб у тій далині
Зігрівало й бентежило кров.
Про любов, про любов,
Щоб в повітрі слова не застигли,
Не забудьмо в небесний багаж
Положити любов.

Приспів

Пам’ятаймо, що всі ми
На грішній землі – квартиранти,
Незалежно якого польоту високого ти.
Ми сьогодні в країні чужій – емігранти,
Завтра всі емігранти у інші світи.

В Україні зима
І не скоро іще розвесниться,
Дмуть холодні вітри,
А мені відлітати пора.
Ця земля безліч раз
Ще, можливо, мені десь присниться,
Ну, а Їй на прощання
Бажаю я тільки добра. (весь куплет – 2)