Ми, мов краплі дощу на вікні,
Під тягарем власностворених снів,
Зливаючись в русло,
Стікаємо вниз –
Змиваючи бруд,
Відкриваємо світ.

Ідеально чисті
Для сторонніх поглядів,
Ми маємо силу
Змусити вас,
Відкинути
Закони природи,
Відчути вічність,
І спиняючи час,
Розпростерти
Горді крила натхнення –
Стати вірним
Самому собі,
Віднайти
Своє місце у часі,
Лишивши уламки
Нездійснених мрій.

Але це – лиш безумні слова,
Ми, чисті на погляд,
Наповнились брудом –
Ми відносим
Його далі від світла,
Ховаючи зло
В вирі чорної ночі.

...за натхненням прийде забуття,
Ми загинем від сонця й тепла,
За собою лишаючи слід,
Що відтворює вічності пил...