У неділю рано-вранці
Усі дзвони дзвонять,
Осаули з козаками
На панщину гонять.

А в нашого оконома
Шовковії очі...
Плачуть, плачуть бідні люди,
На панщину йдучи.

А в нашого оконома
Червоная шапка...
Як приїде на панщину,
Скаче, як та жабка.

А вже вечір вечоріє,
Сонце над вербами...
"Пусти, пане окономе,
Додому з серпами!

Скажи, пане окономе,
Скажи, розпроклятий,
Хто ж те буде жито жати,
Коли нас не стане?

Ой не думай, окономе,
Що ми не бадьорі!
Як повстанем проти царів –
Перевернем гори!"