Ой біда, біда (2)
Тій вдовиці-небозі,
Що її хата (2)
Близенько при дорозі.

Хто там надійде, (2)
Все о вдові річує:
– З ким бідна вдова, (2)
Темну нічку ночує?

Ночує вдова (2)
З дрібними діточками,
А люди кажуть, (2)
Що п’є з парубками.

– Ой біда ж мені, (2)
Вороженьки, з вами:
Сама не знаю, (2)
Як вийти між людями.

Ой вийду біло, (2)
То кажуть – гахується!
Ой вийду чорно, (2)
То кажуть – лінується!

Ой вийшла вдова (2)
Біленька, як береза,
А люди кажуть, (2)
Що п’яна, нетвереза.

Ой вийшла вдова в журбі великій,
На воротях ся сперла,
А люди кажуть, (2)
Що з горівки вмерла.

Ой як багач п’є, (2)
То кажуть: розболівся.
Бідний захворів – (2)
Говорять, що напився.