Побратався сокіл
З сизокрилим орлом:
"Ой брате ж мій, брате,
Сизокрилий орле!

Покидаю тобі
Всі мої пожитки,
Всі мої пожитки
Й маленькії дітки.

А сам полину я
В чужу сторононьку,
В чужу сторононьку
Шукать таланоньку.

Ой як добре буде,
То я забарюся,
А як худо буде,
То й назад вернуся".

Літа сокіл літо,
Літа сокіл друге,
На третєє літо
Сокіл прилітає.

Сокіл прилітає
Та й орла питає:
"Ой брате ж мій, брате,
Сизокрилий орле!

А де ж ти дів, брате,
Всі мої пожитки,
Всі мої пожитки
Й маленькії дітки?"

"Твої, брате, дітки
Полинули в луги,
Полинули в луги
З великої туги.

Сіли вони в лісі
На високім древі,
На високім древі,
На колючім терні.

Приїхали, брате,
Пани й паненята,
Та й забрали вони
Діти-соколята.

Терни порубали,
Соколят забрали.
Турецькому царю
В дарунок віддали".

"Бодай тії пани
Та й не панували,
Ой що моїх діток
В чужий край заслали!"