У світання очі золоті,
У прощанні щастя не буває,
Але згадуй, що на цій землі
Десь є я, і я тебе кохаю.

Хай спливають роки, мов в пітьму,
І розтане образ мій між інших,
Але душу ти візьми мою,
Щоб вона тобі світила вічно...

І відчини серце своє для тепла і мрії,
Вир почуттів в душу свою впусти.
В сяйві зірок дай вірний шлях ти новій надії,
Бо тільки так зможем ми поруч іти.

Не кажи, що пройдеш цілий світ,
Та мене колись таки згадаєш.
Не кажи, що скрізь мільйони літ
Ти у снах мене своїх пізнаєш.

У світання очі золоті,
У прощанні щастя не буває,
Але згадуй, що на цій землі
Десь є я, і я тебе кохаю.

Хай не завжди маєм в житті ми все й одразу,
Інколи біль ранить до сліз в очах.
Не підпускай в серце своє ти гірку образу –
Це буде наш, досі незвіданий, шлях!