Ой у лісі, на поляні
Старий батько воли пас,
По дорозі пробирався
Партизанський відділ наш.

По дорозі йде підвода,
А на ній червоний хрест,
А з підводи чути голос:
"Скоро буде і кінець".

Санітарка там сиділа,
Їй на серці тяженько,
Її мужа розстріляли,
Серце кров’ю облилось.

Один просить: "Напишіть вже
До моєї родини."
Другий просить: "Напишіть вже
До моєї дівчини."

Вона пише, він диктує:
"Як ся маєш, дорога?
Я на фронті легко ранен,
Скоро дома буду я."

І промовив тихе слово,
Повернувся легенько,
Відхиливши праву руку,
Душа вийшла із його.

Ой у лісі на поляні
Старий батько воли пас,
По дорозі пробирався
Партизанський відділ наш.