Зігрійся в прощальнім промінні
Зірок, що погасли давно в небесах,
Відчуй прохолоду осінню
І слухай, як повзає навколо страх
Навколо страх, навколо страх...

Побліклий місяць вдарив током,
Запало в душу відчуття:
Ти непотрібен тут нікому,
Але ти вільний,
Ти навіть вільний від життя.

Ти цвинтар знайдеш десь на скелі
І витимеш довго навколо хреста,
І спільна тінь на небосхилі
Собою тьмарить темні небеса
Темні небеса, темні небеса...

Крислата грива – прапор ночі,
Кривавий слід твого буття,
Мені наснились твої очі:
Тепер ти вільний,
Ти вперше вільний від життя.

Вже всі давно поснули люди,
Та кожного з нас
Добре видно із неба,
Морок горне живих усюди,
В ніч хрестин вовкулаки
Спати не треба, спати не треба...

Ця ніч сьогодні поєднає
Наш страх і твоє каяття,
Ти залишаєшся із нами
Назавжди вільний,
Назавжди вільний від життя.