Запалили у сусіда нову добру хату
Злі сусіди; нагрілися й полягали спати,
І забули сірий по вітру розвіять,
Лежить попіл на розпутті, а в попелі тліє
Іскра вогню великого, тліє, не вгасає,
Жде підпалу, як той месник, часу дожидає,
Злого часу. Тліла іскра, тліла, дожидала
На розпутті широкому, та й гаснути стала.