Десь у пустелі сивий вітер віє.
Він летить на крилах однієї мрії,
Він приносить життя у піщані поля.

Десь у пустелі чути дух міража.
Його вигляд багряний всім загоює рани,
Його тіло холодне всіх людей зневажа.

Приспів:
Я вдягну чорну маску.
Я витру піт з чола.
Піду у піщану казку.
Пронесеться в ній моя тінь, мов стріла.

Десь у пустелі оселився міраж.
Він розказує всім про холодних гір кряж.
От і вітер приліг, вітер слухає всіх.

Приспів:
Я, привітавши дюни,
Я у міражі зник.
Я верхи гордим конем
Залишуся тут – пустельний кочівник.