Пролітають літа і нема вороття,
Вже за обрій ховається сонце,
Але ми молоді, бо душа молода,–
Ще не стукає старість в віконце.
Хоч онуки уже зігрівають серця,
Та не любиш ти слово "бабуся",
Кажеш, що, як раніш, ти дружина моя,
Ну, а я вже хай буду – дідусьо.

Приспів:
Надіє моя, зіронько з висока,
Пораднице і радосте моя,
Чого ти зажурилась, кароока –
Усмішка тобі, більше до лиця.

На узбіччі життя залишаю печаль,
Біль і смуток пливуть за водою,
Я і клопоти всі забуваю, коли
Зустрічаємось вдома з тобою.
Берегине ти наша, любове моя,
Щиро Богу за тебе молюся,
А ще вірю, що скажуть онуки колись:
"Ти найкраща у світі бабуся".

Приспів