Сіло два лелеки на в’язку край хати.
Пташенят діждались. Все як у людей.
Так мене плекала у дитинстві мати,
І черпав я силу з маминих грудей.

Приспів:
Пам’ятаю, мамо, Ваші гіркі сльози,
Що лились від горя й смутку уночі,
А тепер над сином ходять перші грози,
І летять лелечі весняні ключі.

Завиває вітер, листя обриває,
Наче первоцвітом миготить зоря,
А мене, як завжди, матінка чекає,
Моя добра пташка, квіточка моя.

Приспів

Сіло два лелеки на в’язку край хати.
Пташенят діждались. Все як у людей.
Так мене плекала у дитинстві мати,
І черпав я силу з маминих грудей.

Приспів