Оченята-вуглики карапуза-внучка
Пильно придивляються до мойого вушка.
Делікатним пальчикам підійшла знахідка
І вп’ялися нігтики, щоб вона не втікла.

Приспів:
Василечку, Васильку, чорнооке диво,
Все тобі цікаве і таке звабливе.
Що ухопиш в ручки, зразу тягнеш в ротик,
Нігтики гостренькі драпаєш, мов котик.

Мало не кричу, болить, а йому байдуже,
Ще й сміється і пищить – любить вуха дуже.
А як вхопить в кулачок часом жмут волосся,
Думаєш: "В кого ж таке, вредненьке вдалося".

Приспів

Підростає внучок мій, з кожним днем щось нове,
Вже й в колисці він встає сам, без допомоги.
А сьогодні я прийшов і його шукаю,
Бо він вже на чотирьох по хаті гасає.

Приспів:
Василечку, Васильку, чорнооке диво,
Все тобі цікаве і таке звабливе.
Що ухопиш в ручки, зразу тягнеш в ротик,
Нігтики гостренькі драпаєш, мов котик.
Ти для нас, онучку радість і забава,
Як ми всі чекали, коли скажеш: "Мама".
Я із нетерпінням теж тепер чекаю,
Коли скажеш: "Діду, давай заспіваєм".