Коли одягнена у свіжу наготу,
Ти підіймаєшся з росистої постелі,
Я завжди впізнаю в тобі оту,
Змальовану великим Ботіччелі.
Ранкове освідчення серпанок огорта,
Ромашки розстеляє небо чорне,
Летить її величність нагота,
Як полум’я, що вирвалось ізгорду.

Приспів:
Твоє тіло кажуть довго сиротіло,
Поступись своїм бажанням, моя мила.
Я ні поглядом, ні докором, ні словом
Не порушу цю гармонію любові.
Твоє тіло кажуть довго сиротіло,
Твоє тіло таки довго сиротіло.

Іде у воду гартувати міць,
Це божевілля викохане тіло
Перед тобою припадаю ниць,
А, може, просто падаю невміло.
Погоничі кричали за рікою
Словами посягали на цноту,
А я її, побачивши такою,
Обрамив у обіймах наготу.

Приспів