Виконавці: Наталія Самсонова, Олександр Смик
Слова: Олександр Смик | Музика: Р. Луговий |
Почули плач з Чернечої гори,
Відчули присмак гіркого полину
І, як чуби, схилили прапори,
Коли поклали Україну в домовину.
Пекельним сяйвом світяться хрести,
Потвори розповзаються по хатах,
І вже ніяке "Господи прости"
Не зможе врятувати рідну матір.
Приспів:
У вічі час нам дивиться, братове,
Біда і смерть стоять біля воріт,
Хай в душу западе останнє слово:
Єднаймося, бо вимирає рід!
Єднаймося, щоб врятувати рід!
В музейних експонатах булава
Останнього, хто вийшов із покори,
Безрідні яничари-татарва,
Як ворони клюємо чорне горе.
І підростає молода орда,
Запліднена безрідям і безчестям,
І чи знайдеться нам жива вода?
Чи Україна знову нам воскресне?
Приспів
Хай в душу западе останнє слово:
Єднаймося, бо вимирає рід!
Єднаймося!