Стопи ніг міряють шлях,
Ти блукаєш містом води,
Ти мрієш, хочеш бути сам,
В тому сні, що минається Рим.

І зустрінеш ти там друзів своїх,
Хоч і дивний, але люблячий син,
Наче в танці багато-багато усіх,
Але чомусь ти танцюєш один.

Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине.

В танці тому порушений ритм,
Хоч мелодія мила для нас,
Знову сумно тобі і від них,
Від них ти підеш, хоч повернеш не раз.

Тоді ж не спи, очей не змикай,
За сонячним вітром відлітай,
Щоб не снилися сни, почуйся совою,
І відлітай...

Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене, мене сон мине,
Мене сон мине.