Людина – це птаха без крил,
Літати в уяві лиш може.
Забуде й покине усе на землі,
Втече у країну під сонцем.

Хоч час, у якому літає вона
Буває, на жаль, лиш миттєвим.
Та радість, яку відчуває душа,
Не рівня із щастям життєвим.

Приспів:
Лай-лай-ла-ла-ла-лай-лай,
Країна весни,
Лай-лай-ла-ла-ла-лай-лай...

Побачить вона той омріяний край,
Що кращий за сім чудес світу.
Покличе він нас: полиш, прилітай,
Віддайте думки свої вітру.

Приспів (3)