На білих простирадлах
На холодних подушках
Опівночі зійшлись
Бліді, як смерть
Незрячі тіні
Принесли з собою вітер
Лід і сніг зими в руках
Все віхоли мели
І щось нечутно шепотіли
А може це усе
Тобі приснилось, приверзлось?
А ти чекав коли байдуже сонце
Зробить повний оберт
Та ніч прийшла і все це
Повторилось знов і знов
І почалось, і почалось
І почалось, і почалось
І чорно-сіре небо
Застигає наче віск
А потім плавиться і крапає
В твої пусті вічниці
І світ тремтить у дзеркалі
Розірваний навпіл
І вже у вікна зазирають
Чиїсь почварні лиця
І усе приходить в рух
І корчить в небі чорну вісь
І це байдуже сонце
Знову зробить повний оберт
Щось неможливо лусне
На межі очей і вух
І почалось і почалось
І почалось і почалось
І раптом все заклякне тихо
Як і не було
І лиш врочисто так стоять
Бліді, як смерть, довкола тіні
І ледь вловимий шепіт
Наче муха в голові
Застрягне задзизчить
Немов у павутині
А ранок помережив
Візерунками на склі
Байдуже сонце в сотий раз
Зробило повний оберт
І може все тобі наснилось
Може й приверзлось
Та щось ворушиться в тобі
І почалось, і почалось
І почалось...