Ми пливем у човні з тобою поруч, мила,
В нас обох збентежені серця,
Хоч нас обох кохання щире
В житті уперше полонило,
А мовчимо і ти, і я.

Ось і місяць зійшов, роса на землю впала,
Залунав спів солов’їв,
І нам здалось, що навіть трави
Десь про любов собі шептали,
А ми кохаємось без слів.

Твої очі цвітуть, наче волошки сині,
Зайві тут зрадливії слова,
Бо в очі віримо щасливі,
Ледь-ледь веселі, ледь журливі
І мовчимо і ти, і я.