Виконавець: Оксана Білозір
Слова: Богдан Стельмах | Музика: Ігор Білозір |
Лечу до тебе туманом через моря і дні,
Впаду із неба тугою, а ти сміється – ні...
Я зіркою безсонною цвіту на кружині,
Свічу у вікна соняхом, а ти смієшся – ні...
Приспів:
Згадай востаннє наші зустрічання,
Місячне вінчання, трепетні слова.
Невже на стежці вірного кохання
Поросло мовчання, наче сон-трава?
Тоді прилину лебедем і скрикну на стерні,
Впаду до тебе леготом, а ти говориш – ні...
А я заплачу річкою в гіркому полині,
Вже й пересохла з відчаю, а ти говориш – ні...
Приспів
Тоді віддам я вітрові свій розпач і оддчай
І прошепчу зневірено на цілий світ: "Прощай".
Злечу у небо турманом* востаннє на біду,
Впаду, мов камінь тугою, а ти зітхнеш – я жду...
Приспів