Знов кладу руки на підвіконня
Та в вікні геть нічого не бачу
Біле все, мерзнуть мої долоні
То зима замела мою вдачу
Невеселі малюнки малює
Наче разом зі мною сумує
Знов дивлюсь в біле скло і гадаю
Що за ним може бути, що далі?

Дуже довгі хвилини чекання
І година дорівнює року
Кожень день наче самий останній
Споглядати б усе десь із боку
Нетерпляче в скло біле вдивляюсь
Щось зробить, щось змінить намагаюсь
Та не можу вперед зазирнути
Як не можу усього збагнути

Приспів:
Сніг заміта непривітно
Засліпить очі мені
Час пролетить непомітно
Побачу світ в далині

Як метелик об скло можна битись
Та невже ми мудріші за Бога
Чи з надії та віри дивитись
Бо чекає усе часу свого
Скоро сонце всю землю зігріє
І одужає те, що хворіє
Проясниться навкруг, лід розтане
Все побачу – прозорим скло стане

Приспів