Між горами ходить леґінь,
А дівчині сниться,
Що зайшов за хмари
І найшов він чари –
Шовкову косицю.

А хто ж квітку ту зустріне
Зрадить не посміє.
Я не вірю диву
Стане той щасливий,
Хто кохати вміє.

Я леґіня, а не чарів
Буду з гір чекати
Чом же мені сниться
Шовкова косиця,
Що цвіте в Карпатах.