Вилітає сни та й штири
Світить місяць вдалині.
Спить Збанацький у квартирі,
А Тичина у труні.

Вклались критики під возом
В трансі самоприспання.
Спить Коротич під наркозом,
В сні сідає на коня.

Спи ж і ти, архітектуро,
Спи Хрещатику коханий.
Спи, моя літературо,
Я сьогодні зовсім п’яна.

Спи мій милий, любий Драче,
Спи Павличку, мій байстрюче.
Мама піде та й заплаче,
Мама рученьки покруче.

Мамі небо нині синє,
Мама вбога і не вбога,
Мама піде попідтинню
Пошукає Хвильового.