Виконавець: 30 паралель
Відкриваю двері і не бачу нічого,
Задзвонив телефон. Я не знаю для чого
Тихий голос сказав: "Забери собі,
Це все потрібно тільки тобі".
Я не знав, не чекав та прийшов цей момент,
З ним прийшов у життя моє чорний сегмент.
Забирай свої сни, повертайся назад,
Не приходь більш ніколи в душевний мій сад.
Бо запалю я небо,
Більше сонця не треба,
Небо згасне для тебе...
Ніч закрила двері, відкриваються сни
І я бачу ці сни в момент, коли ти
Залишаєшся там, де не буде мене,
Де дзвінок телефону мене не знайде.
Зашевелиться те, що погасло давно.
Я повернусь назад, але ти все одно
Забирай свої сни, повертайся назад,
Не приходь більш ніколи в душевний мій сад.
Бо запалю я небо,
Більше сонця не треба,
Небо згасне для тебе...
Знаю я подаруєш ти...
Сонце зійде, тоді зможеш піти...