Вже над містом вогні
Розцвіли, як у лузі ромашки,
Задрімали квартали...
Та мені лиш спокою нема.

Сам не знаю, чого
На душі так тривожно і тяжко.
Сам не знаю, чому
Знову душу неспокій пройма.

Ти до мене прийди
У вінках чорнобривої ночі,
Пригорнися до серця,
Ніжно ласкою душу зігрій.

Я чекаю тебе,
І до ранку не спатимуть очі.
Я чекаю тебе,
Повну ласки і сонячних мрій.