Мама поспішає на побачення
Мама поспішає на побачення,
Наче пташка до весни летить.
Можна зрозуміти і пробачити,
Хай їй у взаємності щастить.

Крадькома вдивляється у дзеркало,
Невблаганні мамині роки.
На побачення іти не вперше їй,
А любити, певно, навпаки.

Сходить в небі зірка вечорова,
Долі креслять лінії руки.
Ми сьогодні з мамою у змові
І тримаємо за неї кулачки.

Повернеться мама пізно з квітами,
Нову казку в хату принесе...
Довго мої губи солодитиме,
Я засну, бо зрозумію все.