Ой, да жито жала,
Жи жито жала,
Снопікі в’язала.

Снопікі в’язала,
Да зболіла ж головонька,
Нездорова стала.

І да нездорова стала,
Ох, жаль ми тої неділеньки,
Що ж я й не гуляла.

Що я й не гуляла,
Да й ще жаль мнєї вечорочка,
Що й не розмовляла.

Що й не розмовляла,
Да половина й саду цвіте,
Й половина в’яне.

Й половина в’яне,
Да любив барін баріночку,
А тепер й не гляне.

А тепер й не гляне,
Одну ж любив на Волині,
Другу на Вкраїні.

Другу ж на Вкраїні,
Розривається ж моє серце
На дві половіни.