У осінній романс позліталися ноти,
І природа сама мінусує літа,
Жовте листя спадає на жовтому фото,
З нього дивиться мама – свята й молода.

Серед білих снігів дві волошки у полі,
Дві блакитні зорі у полоні пітьми,
Це від матері нам залишається погляд,
Щоб в дитинство своє поверталися ми.

Приспів:
Все, що з нами поряд,
Забирає час,
Тільки мамин погляд,
Зігріває нас.

Ти тримала любов на розкритій долоні,
У розбитій душі – твоя пам’ять жива,
І щовечора знов я наспівую доні,
Твою музику ніжну і теплі слова.

І коли колискова летить над землею,
І до неї губами торкаюся я,
Знову бачу у погляді доні своєї,
Щось до болю знайоме, матусю моя.

Приспів