Їхало щастя в порожнім трамваї,
Сиділо у кріслі принишкле й сумне.
Когось в змерзле вікно виглядало,
В змерзле вікно виглядало.
Когось виглядало, а може, й мене?

Порожня "четвірка", "четвірка" порожня –
В ній Він і Вона, веселі й сумні.
Заходьте навшпиньках – не треба лякати,
Навшпиньках – не треба лякати
Тінь їхнього щастя, відбиту в вікні.

Два дивних трамваї є в нашому місті.
Хоч трохи уваги – побачиш ти їх.
Один з них – веселий: радіє, сміється.
А другий – сумний: тихо тужить і плаче він.

В одному натовпі щастя згубилось,
Воно не шукає нікого ніде.
Воно в трамваї собі поселилось,
В трамваї собі поселилось –
І добре йому у трамваї отім.

А в другому тому, де вікна замерзлі,
Де вітер тепло із душі видува,
Печаль притулилась у сірому кріслі –
Трамваю сумнішого в світі нема.

Їхало щастя в порожнім трамваї,
Сиділо у кріслі принишкле й сумне.
Когось в змерзле вікно виглядало,
В змерзле вікно виглядало.
Когось виглядало, а може, й мене?