– Продай, милий, сиві бички,
Купи мені черевички.
Продав милий сиві бички
Та купив їй черевички.
– Ходи, мила, в черевиках,
Лиш без вогню коби-с звикла.
Лишень їм забракло дров,
Каже милий таке знов:
– Збирайси, моя мила,
Та поїдемо по дрова.
Приїхали вни до ліса,
Прив’язав він ї до біса,
Нехай вона спочиває,
Заків* він дров накладає.
Виїхали вни на гору,
Вдарив він ї по чолу:
– Та поволі, моя мила,
Аби-с дишель не зломила.
Приїхали вни додому,
Дав він їсти їй солому.
Вна соломи попоїла
Та так єму уповіла:
– Продай, милий, черевички,
Купи які-такі бички,
Хоть би ними не робити,
Лиш на вогонь навозити.