Шумить-гудить дібровонька,
Шумить-гудить зеленая,
Куди ішли новобранці
Молодії, нежонаті.
А за ними батько й мати.
І ридають, й гірко плачуть.
– Ой стій, мати, не ридай,
Слізьми моря не вповняй.
Слізьми моря не наповниш,
Мене з війська не уволниш.
Крикнув півень: "Ко-ко-ріку!"
Не сподійся аж довіку.